MELOVIN & Lama Мені так треба Вітрила!

Коли від всіх тікаю турботи забуваю;
Навколо очі самоти тобі я прошепочу;
Що знов відчути хочу як разом із тобою ми;
Ті два дні, як цілий рік лиш вино і море втіх;
Десь не вдома я прокинувся знов згадав я, що ти є;
Дощ пройшов, і я знайшов тебе ти мої вітрила, музика моя;
Невагомі крила підіймають в небо дві частини серця разом ти і я;
І мене не буде, і нема без тебе без тебе нема;
Не знаю, але вірю душа плекає мрію;
Що шлях до тебе приведе земля летить все швидше;
За мить твоє обличчя мій погляд в натовпі знайде;
Я тебе намалював ніби все про тебе знав;
І наперед всі кроки відгадав поклав перед воротами;
Закритими, я тебе поклав ти мої вітрила, музика моя;
Невагомі крила підіймають в небо дві частини серця разом ти і я;
І мене не буде, і нема без тебе без тебе нема;
І мене не буде і мене не буде;
І мене не буде і нема без тебе;
І нема без тебе і нема без тебе;
І мене не буде і мене не буде;
І мене не буде і нема без тебе;
Мені так треба, так треба бути там, де зараз ти;
Чи сісти в поїзд зникнути від тебе - так треба;
Те почуття росте й росте для чого я знайшла тебе;
Для чого я знайшов тебе !