Влад Комар Золотава осінь

Золотава осінь.
Розпустила осінь.
І птахом у небо летить.
За тобою буду.
Все життя жаліти.
І серденько буде боліть.
Золотава осінь.
Йде простоволоса,.
Шепоче мені зупинись...
І питає вітра,.
Де так довго він баривсь?
І знову жовтий лист.
Від осені сюрприз.
Дарує усміх золотий,.
Кажу слова не ті,.
Гублюсь на самоті,.
Лиш на прощання погляд твій.
І марно не кажи,.
І не тривож душі,.
Мені лишилися пісні,.
Бо знаю я сама,.
Що йде до нас зима.
І так далеко до весни...
Золотава осінь.
Розпустила осінь.
І птахом у небо летить.
За тобою буду.
Все життя жаліти.
І серденько буде боліть.
Золотава осінь.
Йде простоволоса,.
Шепоче мені зупинись...
І питає вітра,.
Де так довго він баривсь?