Оля Цибульська Cамота

Ця лірика лікар, моя терапія я не хочу мовчати,
Бо інакше збожеволію всі питаються як я,
А я не звикла і досі ми давно вже не разом,
А я засинаю у твоїй футболці цілувались по-французьки,
Розійшлися по-англійськи я до подруг, ти до друзів,
Все по класиці, ну звісно і назад уже запізно,
Та чомусь у грудях тисне ти знаєш мою натуру,
Душі моєї архітектуру під сорок температура,
Я знов тебе згадала, дура ми разом усе програли,
Пустили любов за вітром залишилась тільки самота,
І куба лібре, куба лібре, куба лібре самота, самота,
І куба лібре, куба лібре, куба лібре самота, самота,
Я думала все забула ти в ажурі, а я в ударі,
Доки голос твій не почула серед шуму в старому барі,
Я вибігла через чорний а ти вийшов через парадний,
Цей меркурій такий жорстокий хоча і не ретроградний,
Цілувались по-французьки розійшлися по-англійськи,
Я до подруг, ти до друзів все по класиці, ну звісно,
І назад уже запізно та чомусь у грудях тисне,
Ти знаєш мою натуру душі моєї архітектуру,
Під сорок температура я знов тебе згадала, дура,
Ми разом усе програли пустили любов за вітром,
Залишилась тільки самота і куба лібре, куба лібре, куба лібре,
Самота, самота і куба лібре, куба лібре, куба лібре,
Самота, самота .