Vivienne Mort Не ходи ти тут, не ходи

Не ходи ти тут не ходи;
Будеш ти такий тут один боже, розсердилася зима;
Дим сповзає як повзе слимак;
Не ходи сюди в ці шляхи;
У лісі заховалися гріхи чорне небо;
Вітер б’є в тюрму кровоточить холодом зиму;
Не іди сюди не заходь;
Тут лише руїни та Господь на дорозі;
Стеляться тіла їх рахують як приходить мла;
Про місця ці краще ти забудь;
Кров терпка й отруйна наче ртуть люди перетворюються;
В маки розтинає серце вітер гаком;
Зникали імена зникали міста;
Туга нависала як кості міцна бились птахи;
Бились в пітьмі в зведені чорні мури тюрми;
Не ходи сюди в ці шляхи;
У лісі заховалися гріхи чорне небо;
Вітер б’є в тюрму кровоточить холодом зиму!