Валєрич Красавін Не йди

Ти мов сонце в холодних снах,.
Тримаю тебе, але час тікає.
Дощ на склі малює страх,.
Що одного дня тебе немає.
Я кричу в безкінечний край,.
Щоб не загубити твій голос тихий.
Молю небо: "Тільки тримай",.
Бо без тебе я просто вбитий.
Я лечу крізь ніч до тебе,.
Світ тремтить, та ми ще є.
Твоє серце - моє небо,.
Тільки воно рятує мене.
Обійми, не дай упасти,.
Забери цей біль на мить.
Все, що є - лиш ти і щастя,.
Бо без тебе я не зможу жить.
Крик розтане в порожніх стінах,!